Донецкая молитва
Наталья Суркова   29.07.2014

Обезвоженный, обесточенный, обессиленный город мой…
Люди хмурые… Лица бледные и землистые…
Все на свете бы отдала сейчас, чтоб вернулись мы к жизни той,
где встаешь под будильник утром, а не под выстрелы…

Я не жалуюсь… Да, мы выстоим… В это свято, по-детски верю…
Только мамины слёзы видеть невыносимо…
Вот бы поднял мой город ветер, как фургончик наивной Элли,
и унес бы его туда, где тепло и мирно!

Я мечтаю в час пик в автобусе оказаться в толпе людей:
пусть ругаются, пусть хохочут – неандертальцами!
Пусть толкают меня безжалостно! Пусть везут в луна-парк детей!
По мобилкам болтают громко, а не по рациям…

Я мечтаю стать снова в очередь за мороженым, сладкой ватою…
И на чёртовом колесе пять кругов подряд…
Чтоб зелёнки вокруг Донецка наконец стали вновь посадками…
И чтоб таял в ладошке самый обычный град…

  • Добавил(а): Nata
  • Просмотров: 477
  • Комментарии: 1
аватар27.07.2014 року ми з дівчатими - волонтерами повезли допомогу тимчасовим переселенцям в село Н.. Там знаходяться 58 чоловік із різних місць Сходу України. Люди були раді і вдячні за допомогу, яку надаєте Ви - люди з добрими і відкритими серцями. Повірте, всі люди там прості, їм дуже важко адаптуватися, звикнути жити в общазі (багато з них мали власне житло), без комфорту та речей, на які зароблялося все життя. Вони високо цінують, що сплять та по вулицях ходять спокійно, не вибухають снаряди поруч та нашу з вами людяність. Всі, хто їх оточує та спілкується, розуміють що пережили ці люди. Лікар приїхав з дружиною пенсіонеркою, розповідав, що вибиралися автобусом і їм пощастило, бо автобус, який їхав позаду розстріляли бойовики. Також привезли жіночку з донькою 18 років з Макєєвки. Мама розповідала, що бачила на власні очі. Сепари зайшли в кафе, взяли шашлик, коньяк, напилися. Потім за сусіднім столиком побачили молодих дівчат. Одну схопив сепар за руку і грубим голосом наказав йти з ним. Вона стала вириватися. Він автомат наставив і потяг її. А інші просто стріляли в той час по горобцях. Ця жіночка забрала свою доньку і поїхала зі свого міста. Чоловік і досі працює там на шахті. Отака жахлива правда.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]